Наразі у своєму блозі хочу поговорити про проблеми, пов'язані із відкриттям стоматологічних центрів. Це є актуальним для всіх, хто цікавиться, як відкрити стоматологію.

У випадку стоматології окрім стандартних питань, пов'язаних із пошуком місця для клініки, визначенням цільової аудиторії, аналізом конкурентів й тому подібним, постають й специфічні аспекти, наприклад, особливі вимоги до приміщення тощо.

Вибір формату стоматології

Перш за все, варто визначитися із масштабом бізнесу. Тут вибір потрібно зробити між двома альтернативами: стоматологічним центром або стоматологічним кабінетом.

Ключова різниця полягає у переліку послуг, які планується надавати. Кабінет передбачає мінімальний набір найважливіших та найзатребуваніших послуг з лікування й профілактики хвороб зубів та ясен. В той самий час стоматологічний центр може надавати широкий спектр послуг з наступних сфер:

• ортодонтія;
• імплантація;
• естетична стоматологія тощо.

Вибір залежить, передусім, від наявності стартового капіталу, адже сума вкладень у відкриття клініки набагато більше, а безприбутковий період довший.

Від цього вибору залежить й варіант реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, адже ФОП може почати стоматологічний бізнес тільки якщо працює самостійно. В іншому випадку варто зареєструвати ТзОВ. Що стосується КВЕДів, тут все просто. Для клінік та кабінетів актуальні коди 86.22 («Медична та стоматологічна практика»), 86.23 («Стоматологічна практика»). Також варто зважати, що в тому разі, коли для відкриття стоматологічного центра створюється юридична особа, її керівник повинен мати сертифікат за фахом «Організація і управління охороною здоров’я» або потрібно додатково вводити в штат посаду «медичного директора» — з вищою медичною освітою та наявністю зазначеного сертифіката.

Вибір приміщення для стоматології та ліцензування

Приміщення для стоматології може бути оформлено на фізичну особу — підприємця або на юридичну особу. Допускається як його оформлення у власність, так і оренда.

В будь-якому випадку приміщення стоматології повинно мати статус нежитлового, адже провадження господарської діяльності в житлових приміщеннях забороняється.

Згідно з Державними будівельними нормами дозволяється облаштування стоматкабінетів та використання ними дентальних рентгенапаратів в житлових будинках, адже таке обладнання має низький рівень випромінювання і, як правило, звільняється від ліцензування Державною інспекцією з ядерного регулювання.

14 листопада 2017 року набули чинності нові законодавчі вимоги щодо обладнання рентгенкабінетів у стоматологічних центрах та проведення діагностики із застосуванням такої техніки. З цього часу дозволяється робити максимум 100 знімків на тиждень при проведенні прицільних рентгенівських досліджень з розташуванням рентгенівського апарату безпосередньо у стоматологічному кабінеті. Якщо дані норми перевищуються, необхідно облаштовувати окремий рентгенкабінет, що входитиме до складу стоматології.

Використання ортопантомографа дозволяється в житлових будинках, проте під нього необхідно виділити окреме приміщення. Тижневе навантаження при цьому не повинно перевищувати 50 знімків. 

Якщо стоматологічні кабінети розташовані в старих житлових будинках, необхідно враховувати матеріали і товщину міжповерхового перекриття. Виходячи з цього краще відпочатку облаштовувати стоматологічні клініки, де використовується рентгенологічне обладнання, в повністю нежитлових спорудах. *Ліцензія на стоматологію* у такому випадку викличе менше проблем, адже отримати необхідний для її оформлення акт санітарно-епідеміологічного обстеження буде простіше.

Також зміни у законодавстві дозволяють використовувати у роботі сучасне обладнання: дентальний рентгенівський апарат, конусно-променевий комп’ютерний томограф, пантономограф та ортопанотомограф. Але не варто забувати й про те, що рентгенологічне обладнання може вимагати окремої ліцензії, тому перед придбанням обладнання та плануванням приміщення доцільно перевірити в Державній інспекції з ядерного регулювання, чи підпадає обраний апарат під ліцензування, чи звільнений від нього.