Я вже неодноразово розглядав вимоги до приміщень аптечних закладів та їхнього оснащення, але тепер хочу зупинитися на ще одному дуже важливому нюансі, а саме — на доступності аптек для маломобільних груп населення.

Зміни в облаштуванні приміщень аптек

1 квітня 2019 року набув чинності наказ Мінрегіонбуду № 327 від 30.11.2018 року «Про затвердження ДБН В.2.2-40:2018. Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Це означає, що для ліцензування аптечних закладів необхідно буде задовольнити наступні вимоги:

• забезпечити безбар'єрний простір для переміщення осіб на візках;
• отримати новий дозвіл про відповідність приміщень вимогам ДБН В.2.2-40:2018.

Ці зміни актуальні як для нових аптек, так і для тих, які вже давно працюють.

Вже з наступного року порушення даної частини Ліцензійних умов вважатиметься критичним.

Насправді, схожа норма була передбачена ще у відповідному наказі МОЗ, виданому 2011 року, а також у постанові Кабміну від 2016 року. Проте ці документи встановлюють лише необхідність створення зручних умов для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, не конкретизуючи їх. Тобто, якщо раніше можливо було використовувати кнопку виклику провізора чи фармацевтів без потрапляння всередину, то нові ДБН диктують жорсткіші умови.

Проблеми з виконанням нових умов та можливості їх розв'язання 

Нові умови викликають певні проблеми для тих бізнесменів, які орендують приміщення, адже власники нерухомості зазвичай не надто схвально ставляться до будь-яких перебудов. Ще складніше ситуація з облаштуванням приміщень, які є пам’ятками архітектури. 

Але варто зважати на те, що ці вимоги стосуються виключно приміщень аптечного закладу й не впливають на умови для аптечних пунктів. Тобто, нові державні будівельні норми не містять заперечень щодо встановлення в них кнопки виклику за неможливості монтажу пандуса.  

Таке рішення має бути погоджене з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, а також пройти перевірку з боку компетентних органів для встановлення відповідності приміщення аптеки актуальним вимогам провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Тут може виникати певна колізія у випадку з діючими аптеками. Оскільки такі аптеки вже були оглянуті й оцінені згідно з критеріями доступності приміщення, нині не може бути прийнято протилежного висновку щодо них.

На мою думку, питання забезпечення державних будівельних норм повинно вирішуватися в площині взаємовідносин органів місцевого самоврядування, власників приміщень та Мінрегіонбуду з урахуванням загальної державної політики щодо доступності будь-яких приміщень для маломобільних груп населення.