Із зростанням попиту на приватну медицину в Україні все частіше виникає питання, як відкрити медичний центр, і сьогодні я хочу відповісти на нього максимально детально.

Реєстрація суб'єкта господарчої діяльності

Почну з найбільш популярного питання: хто ж може відкрити медустанову? Правильна відповідь — будь-яка доросла і дієздатна людина. Після спрощення правил ліцензування необхідність мати профільну освіту для того, щоб відкрити медичну клініку або кабінет, відпала. Тепер досить зареєструватися як фізична особа — підприємець та найняти медпрацівників з кваліфікацією відповідно до заявленої спеціалізації. Можливий і інший варіант — заснувати юридичну особу. Плюси і мінуси кожної з альтернатив потрібно розглядати окремо. У першому випадку, звичайно, все набагато простіше з оформленням і веденням звітності, але й ризики вищі, адже підприємець відповідає своїм майном у разі виникнення проблем. Втім, альтернативний варіант теж має свої нюанси і підійде скоріш для крупних клінік, аніж для невеликих кабінетів. Однак у будь-якому разі після реєстрації ФОП або юрособи доведеться переходити до найбільш важливого етапу в оформленні медустанови — ліцензуванню.

Ліцензування медустанов

Згідно з Ліцензійними умовами для медичної діяльності, які було затверджено постановою Кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року, для отримання дозвільного документа необхідно подати до МОЗ наступні документи:

• заяву;
• відомості про матеріально-технічну базу медзакладу із зазначенням його спеціалізації;
• відомості про всіх співробітників із зазначенням їхньої освіти та кваліфікації;
• опис всього перерахованого.

Юридичній особі потрібно надати копії статутних документів, а також підтвердити наявність на вході до медустанови вивіски з її назвою. ФОП також необхідно подбати про вивіску із зазначенням спеціалізації.

Заява разом з іншими документами може подаватися особисто, пересилатися поштою (за умови опису вкладень) або ж завантажуватися через портал електронних сервісів за наявності електронного підпису у заявника.

Основні вимоги до приміщення та співробітників медустанови

Найбільше запитань, звичайно, викликає другий пункт — матеріальна база. Єдиних стандартів тут немає, адже норми залежать від спеціалізації медустанови і кількості персоналу в штаті. У будь-якому разі необхідно підтвердити право володіння або оренди приміщень, які планується використовувати, і, якщо мова йде не про надання первинної медичної допомоги, також треба буде надати акт обстеження СЕС. Додатково необхідно підготувати повний перелік приміщень медустанови з описом їхнього оснащення та даними про наявну вимірювальну техніку.

Що стосується кадрового питання, тут є наступні вимоги. Як я вже згадував, інформація про медпрацівників, яка подається разом із заявою на отримання ліцензії, повинна містити їхні ПІБ, робочий стаж і підтвердження кваліфікації. Причому, стаж роботи за фахом має становити не менше трьох років. Інакше допуск до роботи є можливим лише після проходження стажування. Також хочу звернути вашу увагу на ще один дуже важливий момент — всі заявлені спеціальності повинні бути закриті хоча б одним співробітником (допускається варіант роботи за сумісництвом).

Щоб максимізувати ймовірність отримання ліцензії, всі питання з пошуку та оснащення приміщень, а також підбору персоналу необхідно закрити до моменту подання заяви.

Отримання ліцензії

Рішення про надання ліцензії приймається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви і в обов'язковому порядку публікується на сайті МОЗ. У разі прийняття позитивного рішення необхідно протягом місяця працевлаштувати всіх людей, щодо яких подавалася інформація. Якщо ж це неможливо зробити, про таку ситуацію обов'язково необхідно повідомити МОЗ. Невиконання ліцензійних умов веде до адміністративної відповідальності (штраф від 17000 гривень).

Термін дії ліцензії необмежений. Також медустанова може проходити періодичну акредитацію з метою офіційного підтвердження високої якості сервісу та послуг, що надаються.