Цього разу ми продовжуємо розмову про реформу первинки, яка має на меті створення рівних можливостей для всіх українців, які користуватимуться медичними послугами. Зауважу, реформа передбачає досягнення не лише рівності, але й високої якості таких послуг. Для цього було запроваджено п'ять основних змін. Першу з них — самостійний вибір лікаря — я детально розглянув у минулій публікації, а зараз я зупинюсь на фінансових моментах реформування.

Система державних гарантій

Як ми вже з'ясували, головна ідея реформування – це акцент саме на пацієнті, що дозволить більш ефективно розподіляти державне фінансування та захистити людей від проблем з грошима внаслідок хвороби. Для цього запроваджено, зокрема, програму медичних гарантій, до якої входитиме й надання первинної медичної допомоги, а також забезпечення найнеобхіднішими лікарськими засобами. Долучення до цієї програми означатиме, що ціну відповідних послуг сплачує Національна служба здоров’я України.

Новий принцип фінансування

Інше важливе нововведення – це те, що відтепер пацієнти мають право самостійно обирати лікаря, незалежно від форми власності медичного закладу або його територіального розташування. В будь-якому разі надання послуг первинної медичної допомоги буде фінансуватися з коштів органу, який було згадано вище.

Таким чином, ще один ключовий принцип реформування первинки — це «гроші йдуть за пацієнтом», тобто нова система фінансування медичних закладів. Фактично це означає перехід від неефективної й застарілої радянської системи, яка передбачала фінансування медзакладів, що надавали безоплатні послуги, до стратегічної закупівлі послуг в їхніх постачальників. Тобто, замість величезних витрат “на все” мають сплачуватися лише реально надані послуги.

Автономізація постачальників медичної допомоги

З описаних вище змін у фінансуванні медзакладів логічно випливає ще одна принципова зміна. Оскільки з держбюджету більше не надаватимуться гроші на утримання кожного комунального чи державного медзакладу, вони ставатимуть автономними суб'єктами господарської діяльності. Це означає, що медзаклади будуть фінансуватися за результатами власної роботи, тобто отримуватимуть кошти за фактично надану ними пацієнтам медичну допомогу.

Відтепер відносини між постачальником медичних послуг, тобто медзакладом, та розпорядником бюджетних коштів – Нацслужбою здоров’я України – переходять у контрактну площину. Це говорить про скасування командно-адміністративної моделі взаємовідносин та запровадження договірної. Перевага цього нововведення – чітко визначені для всіх сторін умови фінансування.

Нарешті, ще одна дуже важлива зміна – це запровадження електронної системи охорони здоров'я e-Health. Дана тема варта окремої публікації, тому стежте за оновленнями в блозі, дуже скоро я розгляну й цей аспект реформи.