Статті

Продовжуючи тему ліцензування медпрактики, хочу звернутися до такого важливого її аспекту як матеріально-технічна база. Власне, вимоги до неї наступні: згідно підпункту 5 пункту 13 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 285, майбутні ліцензіати зобов'язані мати у наявності прилади, обладнання, оснащення відповідно вказаному профілю та рівню надання медичної допомоги. Мінімальний перелік обладнання визначається у табелі матеріально-технічного оснащення.

 

відомості про матеріальне оснащення мед центру

 

Відомості про матеріальне оснащення медичної клініки або центру



Хоча згадані вище табелі багато критикують, проте саме вони декларують умови, яких наразі необхідно дотримуватись при облаштуванні медичного закладу.
Розглянемо, наприклад, наказ МОЗУ №739 або більш актуальний для первинки №148. Приватні лікарі та керівники медзакладів часто просто не розуміють, для чого необхідний той чи інший інструмент в кабінеті гінеколога або ЛОРа. Найбільше питань викликає темна кімната, яка згідно цих наказів є необхідною умовою для відкриття офтальмологічного кабінету, не маючи при цьому жодного функціонального значення, оскільки сучасне обладнання дозволяє обійтися без таких складнощів. Тим не менш, залишимо це питання вітчизняним ДБН. Давайте виходити з того, що незважаючи на певну недосконалість та архаїчність ліцензійних умов, основним їхнім завданням є охорона прав пацієнта, власне, нашого з вами життя та здоров’я. А тепер згадаємо, що видів медичної допомоги існує декілька (первинна, вторинна, третинна, невідкладна тощо), отже про формат майбутнього медзакладу МОЗ не має жодної інформації до моменту повідомлення цього факту при поданні заяви на отримання медичної ліцензії. Простіше кажучи, видами медичного обслуговування можуть бути лише консультації або консультації у поєднанні із оглядом, або проведення маніпуляцій та малоінвазивних втручань в умовах амбулаторного прийому. Тому табелі є досить стандартизованими та універсальними для медзакладів різних типів, зокрема й бюджетних установ. Останні на відміну від приватних клінік та центрів із залученими іноземними інвестиціями наразі не можуть дозволити собі використовувати лише сучасне обладнання.

 

Матеріально-технічна база для окремих сфер медичної діяльності



Особисто я раджу формувати матеріально-технічну базу медичного закладу в залежності від того, чим конкретно ви плануєте займатися. Хочу окремо зупинитися на тій сфері медичної практики, яка створює найбільше юридичних колізій. Мова йде про дерматовенерологію, яка досі залишається єдиною спеціальністю для дерматології та венерології. При цьому серйозні косметологічні послуги також відносяться саме до дерматологічних процедур, а отже виконувати їх мають лише лікарі-дерматовенерологи. Тим не менш, до медичного сленгу давно увійшла така назва як дерматокосметологи, хоча при цьому ані в кваліфікаційному довіднику, ані в переліку медичних спеціальностей та посад такого терміну не існує. Аналогічна ситуація, до речі, склалася з пластичною хірургією, яка залишається в межах спеціальності “хірургія”.

Оскільки табель спеціальності дійсно є цілком неактуальним  для лікарів-косметологів, які виконують дерматологічні процедури, раджу ліцензіатам, які планують займатися саме косметологією, у відповідному акті вказувати “для проведення виключно дерматокосметологічних процедур”. Це необхідно для розмежування із власне венерологією, зокрема при проходженні санітарно-епідеміологічного обстеження приміщень медичних кабінетів (маніпуляційних).

 

Важливі моменти, про які часто забувають

Наостанок хочу звернути увагу на декілька нюансів, які є дуже важливими для отримання схвального рішення щодо надання ліцензії на медпрактику:

 

  • Незалежно від профілю медзакладу, він має бути укомплектований аптечками невідкладної медичної допомоги.  Також не варто забувати про забезпечення їх доступності (що передбачено підпунктом 20 пункту 13 Ліцумов). У підпункті 16 того ж пункту Ліцумов йдеться про обов’язок здобувачів ліцензії та діючих ліцензіатів безоплатно надавати відповідну невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях. Тому краще виконати ці умови, ніж потрапити на розгляд до клініко-експертної комісії за порушення декількох пунктів Ліцумов та інших стандартів, або навіть гіршеризикувати потраплянням під кримінальну відповідальність за злочинну бездіяльність, адже межі кваліфікації тут розпливчасті.
  • Не забувайте також про гігрометри! Для тих, хто ще не знає, гігрометр це прилад, який показує рівень вологості у приміщенні. Він обов’язково має бути наявним у медичних кабінетах, де зберігаються лікарські засоби. З власного досвіду зауважу, що Ліцкомісія суворо ставиться до таких речей, і за умови відсутності в описі гігрометрів може дійти висновку, що матеріально-технічна база вказана не повністю.


Сподіваюсь, ці практичні поради стануть вам у нагоді. Побажання щодо тематики наступних статей пишіть, будь-ласка, на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..