Після декількох років роботи із Управлінням ліцензування та контролю якості надання медичної допомоги, та загалом МОЗУ, а саме: їх роз’ясненнями та зауваженнями (що теж, не в образу буде сказано, могло б рахуватись як рік за два), зроблено досить немало висновків.
В тому числі, аналізуючи відносно новий ЗУ “Про ліцензування видів господарської діяльності” та діючі Ліцензійні умови на здійснення медичної практики, затверджених самим Кабміном постановою від 02 березня 2016 року № 285 в ред. постанови від 27 грудня 2017 р. № 1105, я зробив певні замітки.
-
Методи - чітко врегульовані нормативи, які, тим не менш, є сталим підводним камінням для регулярних відмов ліцкомісії
Всі, хто дійсно стикався із Відомостями суб’єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня (додаток 2 до Ліцумов, далі - Відомості), чудово розуміють про що йде мова - методи, що застосовуються у медичній практиці (пункт 2 Відомостей). В чому ж проблема і де шукати її вирішення? Не знаю, як іншим, але, особисто вважаю, не має смислу на таких дрібницях вдавати із себе ілюзіоністів і діставати кролика з капелюха, все просто, дивитись треба Довідник кваліфікаційних характеристик професійних працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 березня 2002 року № 117 (зі змінами) за необхідними спеціальностями, а саме: розділ “Завдання та обов’язки”. Можна сказати й більше, на базі цього документу варто формувати посадові інструкції свого медперсоналу. Просто важливо уважно читати, і не лише знаходити слово “методи”, а за його відсутності ще й слова “здійснює”, “надає”. А якщо хтось із лікомісії допустив помилку (людський фактор), то варто ще раз подавати в такій самій редакції. До методів для молодшого медперсоналу ми ще повернемось в наступних замітках.
-
Матеріально-технічна база (МТБ): знайди дві відмінності
Звичайно, у Відомостях нових Ліцумов 2016 року відмінностей більше. Але говоритимемо ми про пункт 7-й і лише про пару моментів. Кожна колонка п. 7 змінилась, навіть перша з порядковим номером (візуально). Але цього разу цікавлять останні дві. Отже, дійсно стало легше дихати усім здобувачам і діючим ліцензіатам із новою редакцією п’ятої колонки, зокрема, після вилучення словосполучення “підстава користування”. Проте МОЗ, все-таки, є контролюючим органом, тому з’явився певний камбек в четвертій колонці у вигляді “Перелік оснащення (медичні вироби та вироби медичного призначення) із зазначенням повного найменування виробника, моделі”. “Привіт” із п’ятої колонки старих Ліцумов у вигляді необхідності вказати рік випуску також залишився, над яким часто доводиться посушити голову, а тут тепер вказуй і модель, і повне найменування виробника. І от щодо останнього:
- по-перше, згідно абз. 1 ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Тобто вказувати не просто модель Stomat-1, вир. Ромашка, а ТОВ “Виробнича група “Ромашка”.
- по-друге, момент досить дискусійний, але чомусь в ліцкомісії вирішили, що повне найменування виробника повинно містити ще й країну його місцезнаходження, що за відсутності такого запису також ставало підставою для відмови. Тому ми не наполягатимемо, адже, наразі, напряму у першоджерела офіційно уточнюємо, з якого б це дива. Проте за можливості зазначаєм всю інформацію, адже час - це гроші, і дуже часто простій клієнта не вартий принципових юридичних дискусій (с.)
Одним словом, новий ребус для тих, хто скуплявся в інтернет-магазині, на ринку (дай Бог у ФОПа) або колись привіз із-за кордону для особистих потреб, і т.п. і т.д.
-
Бланка ліцензії не існує: міф чи реальність?
Не дивлячись на новий закон про ліцензування від 2015 року, за яким ліцензія оформлюється органом ліцензування в електронному вигляді (запис про рішення органу ліцензування щодо видачі ліцензії суб’єкту господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) та відображається у виписці з ЄДРу, яка видається ліцензіату безоплатно, та підлягає обов’язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Мінюстом в Порядку надання відомостей з ЄДРу (ч. 11 ст. 13 Закону про ліцензування), той самий запис не з’явився в ЄДРі й дотепер. Як дотепер мої клієнти чомусь постійно очікують якихось папірів з МОЗУ, чи то взагалі кольорового бланку, і недовірливо роблять паузу на мої пояснення.
Проте повторюю, в ЄДРі поки немає жодних записів з цього приводу, на жаль. Тому там шукати не варто. Однак суть норми запрацювала, ліцензія МОЗ України - це таки запис, зокрема це запис в електронних документах (наказі та переліках до наказу) МОЗ України, які розміщуються на офіційному сайті міністерства в підрозділі Прийняті рішення розділу Ліцензування.
Отож, реальність: бланка ліцензії не існує.
-
12.12.2018, Law&Med
-