Сьогодні я хочу розглянути тему акредитації фармацевтичних та медичних закладів, а також нововведення в цьому процесі.

Почну з загальних моментів і термінології. Державна акредитація медичного закладу є офіційним підтвердженням рівня послуг, які в ньому надаються, відповідності встановленим законодавством критеріям та високої якості професійної діяльності. 

Цього разу в своєму блозі я хочу розглянути тему, яка є актуальною для будь-якого медичного бізнесу, який передбачає використання у роботі наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Така діяльність потребує отримання окремої ліцензії на прекурсори. У свою чергу, обов’язковою умовою для її оформлення є попередній дозвіл від Нацполіції на використання наявних об'єктів та приміщень для зберігання наркотиків. Саме цей документ та умови його отримання далі я розгляну детальніше.

У цій публікації я продовжу тему, пов'язану з ліцензуванням діяльності, яка передбачає застосування наркотичних речовин і прекурсорів. Тепер я хочу детально розглянути порядок отримання дозволу від Нацполіції, який надалі стане підґрунтям для оформлення відповідної ліцензії.

Отже, дане питання регламентується постановою Кабінету Міністрів України №462 від 13 квітня 2011 року.

Протягом останніх років в Україні було проведено низку досліджень, які продемонстрували, що кількість лікарських помилок, які допускаються під час надання медичних послуг, в десятки разів вище за аналогічний показник в інших країнах Європи. Але при цьому переважна більшість лікарів мала документи про підвищення або підтвердження кваліфікації! Отже, було зроблено висновок, що чинна система атестації лікарів має низку хиб:

Одним з основних нововведень медичної реформи є перехід до обов’язкового ліцензування лікарів. Причиною такої ініціативи стала статистика, яка свідчить про те, що наявна система атестації є непоказовою та неефективною, а рівень кваліфікації багатьох вітчизняних лікарів не відповідає сучасним світовим стандартам. Впродовж наступних п’яти років передбачається здійснення переходу до нової системи оцінювання лікарів як в сенсі законодавства, так і з точки зору освіти й підвищення кваліфікації. Пропоную далі розглянути сутність реформи та ті можливості, які вона відкриває для лікарів.

Зберігання та застосування у діагностичних цілях рентгенівських апаратів вимагає оформлення низки дозвільних документів. Передусім, це санітарний паспорт на рентген кабінет або пересувне обладнання та ліцензія на використання іонізуючої техніки.

Тим, хто шукав проектантів для реконструкції існуючих приміщень або, тим паче, для створення нового сучасного медичного центру, відомо, що знайти таких спеціалістів досить важко. Тому доводиться самостійно вникати і пояснювати виконавцям кожну дрібницю або ж запозичувати проекти іноземних клінік і показувати, як хотілося б зробити.

Останні кілька років, як відомо, діяв мораторій на перевірки. За цей час усі настільки розслабились (інакше важко пояснити), що, спілкуючись із клієнтами, я чую дедалі більше абсурдних речей, які нібито можна робити. Але найбільше вражає аргументація: "так ті ж так зробили", "а нам теж так треба" тощо.