Статті

 

Мене звати Ігор Датієнко. Я — юрист, фахівець у сфері медичного права та ліцензування. засновник та керуючий Консалтингової компанії LAW&MED. Вона була створена у 2016 році як приватна організація, метою діяльності якої переважно є надання послуг із ліцензування медичних закладів та приватних лікарів, а також їхній юридичний супровід.

Продовжуючи тему ліцензування медпрактики, хочу звернутися до такого важливого її аспекту як матеріально-технічна база. Власне, вимоги до неї наступні: згідно підпункту 5 пункту 13 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 285, майбутні ліцензіати зобов'язані мати у наявності прилади, обладнання, оснащення відповідно вказаному профілю та рівню надання медичної допомоги. Мінімальний перелік обладнання визначається у табелі матеріально-технічного оснащення.

Після декількох років роботи із Управлінням ліцензування та контролю якості надання медичної допомоги, та загалом МОЗУ, а саме: їх роз’ясненнями та зауваженнями (що теж, не в образу буде сказано, могло б рахуватись як рік за два), зроблено досить немало висновків.

В тому числі, аналізуючи відносно новий ЗУ “Про ліцензування видів господарської діяльності” та діючі Ліцензійні умови на здійснення медичної практики, затверджених самим Кабміном постановою від 02 березня 2016 року № 285 в ред. постанови від 27 грудня 2017 р. № 1105, я зробив певні замітки.